КУТИЙ, А, Е.

Кутий, а, е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті. Шевч. 628. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 333.